Eleazar

Є рана, до якої ми повертаємося щоразу, коли думаємо, що вона вже загоїлася. Чиєсь слово, зрада друга, несправедливість, яку ніхто не визнав. Ми не просили цього болю, але носимо його роками, ніби це частина нас. Прощення не починається зі слів «я прощаю». Воно починається з чесності: так, мені було боляче. Так, це була несправедливість. Хто […]

24 вересня 2026 року Католицька Церква проголосила блаженним архиєпископа Фултона Дж. Шіна — одного з найвідоміших католицьких євангелізаторів ХХ століття, проповідника, письменника, філософа та піонера християнської присутності в медіа. Урочистість відбулася у Сент-Луїсі, у The Dome at America’s Center, де зібралися десятки тисяч вірних, близько 90 єпископів і близько тисячі священників. Декрет про беатифікацію, підписаний

У вересні відбувся черговий модуль Школи духовного проводу «Єлеазар» для богопосвячених осіб. Це був час поглибленого навчання, практики, молитви та внутрішньої праці — простір, у якому професійні знання поєднуються з особистим духовним досвідом. Для учасників Школи навчання стає не лише можливістю здобути нові знання. Це також нагода зупинитися, уважніше подивитися на власний внутрішній світ і

18–20 вересня у Брюховичах відбувся черговий модуль Школи духовного проводу «Єлеазар» для мирян. Три дні навчання, молитви, розмов і внутрішньої праці стали для учасників черговим кроком на шляху до глибшого розуміння Бога, себе та людей, які поруч. Школа Єлеазар — це простір, де навчання поступово стає особистим досвідом. Тут йдеться не лише про те, щоб

Коментуючи під час недільної зустрічі з прочанами євангельську притчу про немилосердного боржника, Лев XIV наголосив, що прощення є незамінною умовою людського співіснування. На прикладі досвіду святого Петра він вказав на цілющу силу прощення. Прощення, «фундаментальна цінність християнського життя», було в центрі уваги роздумів, якими Папа Лев XIV поділився перед проказуванням молитви «Ангел Господній», яке він

У контексті сучасних дискусій про технологічне вдосконалення і трансгуманізм соціальна енцикліка Лева XIV «Magnifica Humanitas» запитує, що означає справжнє перевершення людиною власних меж. Вона наголошує, що справжнє піднесення людської особи є даром благодаті й здійснюється у Христі. Саме це пояснює Тома Аквінский, говорячи про богословські чесноти, які уможливлюють участь у Божому житті. Цьому присвячений сьогоднішній

Роздуми у традиції ігнатіанської духовності Є слово, яке сучасна людина вимовляє з певною осторогою. «Покора» — воно ковзає вухом, викликаючи образи схиленої голови, підкорення, втрати гідності. У світі, де успіх вимірюють гучністю голосу й розміром власного «я», покора здається реліктом — чимось, що варто залишити давнім аскетам і монастирським стінам. І все ж саме тут

«В любові немає ні примусу, ні індоктринації; ніколи – спокуси, обману чи вербування. Любов є лише у свободі, у живому діалозі, у щедрому даруванні себе», – сказав Святіший Отець, звертаючись до учасників 47-го «Мітингу за дружбу між народами», що проходить від 21 до 26 серпня 2026 року на тему: «Любов, що рухає Сонце та інші

1 серпня 2026 року відбулося особливе святкування — друга річниця школи духовного проводу «Єлеазар». Ця зустріч стала нагодою не лише озирнутися на пройдений школою шлях, а й глибше замислитися над її головним покликанням: допомагати людині шукати Бога, розпізнавати Його волю та зростати у стосунках із Ним. Особливим гостем зустрічі став отець Михайло Станчишин, який провів

«Бог перебуває в усьому створінні… трудиться і діє заради мене». Ці слова зі «Духовних вправ» святого Ігнатія Лойоли стали одним із найглибших духовних принципів єзуїтської традиції. Вони відкривають перед людиною новий спосіб бачити світ: не як місце, де Бог іноді втручається в людську історію, а як простір Його постійної присутності та любові. Часто ми схильні