У Школі духовного проводу «Єлеазар» для богопосвячених осіб відбувся черговий навчальний модуль, який став часом глибокого духовного зростання, навчання та братнього спілкування. Учасники мали нагоду не лише поглибити свої знання з духовного проводу, але й пережити особливу атмосферу довіри, відкритості та взаємної підтримки.
Однією з думок, яка супроводжувала навчання, став відомий афоризм українського мислителя Григорій Сковорода:
«Найщасливіша помилка та, що у навчанні».
Саме ці слова стали близькими для багатьох учасників модуля. Сестра Даниїла Винник, ЧСВВ, поділилася своїм пережиттям навчання у школі:
«Сьогодні я учениця Школи духовного проводу «Єлеазар», і це мій улюблений вислів. Я вдячна Богові, ініціаторам і провідникам Школи за можливість вчитися і формуватися у ній, за цю унікальну можливість “найщасливіших помилок”. Бо ж окрім формуючого впливу провідників Школи та високоякісних викладів, ми маємо практичні заняття, вагу яких важко переоцінити. Атмосфера взаємної поваги, прийняття, співучасті та співпереживання, яка панує у Школі, є тим простором, у якому хочеться бути, вчитися, “помилятися” та формуватися задля того, щоб Богові і людям послужити трошки більше».
Учасники наголошують, що школа є не лише місцем навчання, але й простором живого духовного досвіду. Про це говорить і піддиякон Василь Попович:
«Для мене Школа духовного проводу “Єлеазар” — це не лише навчання і поглиблення знань, а насамперед спілкування. Спілкування щире, нефальшиве, відкрите. Адже одним із ключових аспектів духовного проводу є саме зустріч і діалог, які відбуваються в атмосфері довіри, відкритості та взаємної поваги. Саме така атмосфера допомагає нам зростати у вірі, терпінні й любові одне до одного».
Черговий модуль Школи духовного проводу «Єлеазар» вкотре засвідчив, що духовна формація — це не лише теоретичні знання, але й спільний шлях пошуку, діалогу та служіння. Саме в такому середовищі народжується глибше розуміння покликання та готовність ще ревніше служити Богові і людям.
Пресслужба ШДП “Єлеазар”