У нашому суспільстві, де біль, невизначеність і пошук сенсу стали звичною частиною буття, духовний супровід набуває особливого значення. Саме таким простором зустрічі, слухання та внутрішньої праці став Третій модуль Школи духовного проводу «Єлеазар» для мирян, який нещодавно відбувся.
Цього разу учасники занурювалися в екзистенційний аналіз (логотерапію) та шукали розуміння духовного проводу у світлі Святого Письма. Модуль став не лише навчальним процесом, а й глибоким досвідом зустрічі зі собою і з Богом.
Лекторами модуля стали:
- Оксана Кочерган — розкрила екзистенційний аналіз як спосіб слухання і супроводу, а також як шлях до відновлення гідності людини. У центрі — уважність до внутрішнього голосу, місця болю та прагнення сенсу.
- о. Євген Станішевський — поділився роздумами про духовний провід у Святому Письмі, показуючи, як Біблія стає картою шляху для тих, хто супроводжує та шукає.
- Надія Шенхофер, дружина і мама військових, засвідчила силу віри, яка витримує фронт, мовчання і довгі дні очікування. Її слово стало свідченням любові, що не ламається, а стає глибшою.
Після обідньої перерви учасники працювали з практичними аспектами служіння разом із о. Франциском Шиделком, о. Михайлом Станчишином та с. Мартою Воловець. Це був простір, де теорія поєднувалася з дотиком до життя.
Цей модуль — не про те, як вирішувати чужий біль чи давати швидкі відповіді.
Він — про вміння бути, слухати і тримати простір поруч із людиною.
- Як бути поруч, коли болить.
- Як не «рятувати», а залишатися разом.
- Як побачити в людині присутність Бога навіть у її зламаності.
У світі, де нас часто вчать діяти, цей модуль вчив бути.
Дякуємо викладачам, учасникам і кожному серцю, яке наважилося відкритися, слухати та служити.
Ми зростаємо разом.
Вчимося слухати.
Вчимося супроводжувати.
Вчимося служити серцем.
Учасниця ШДП — Тетяна Мисюга